top of page

Люба, Анонімні Нікотинозалежні, Львів

Оновлено: 26 лип. 2023 р.

Вітаю всіх, кому цікаво прочитати, мою історію одужання. Я, Люба, народилась у Львівській обл. м.Стрий, в даний час живу у Львові. Біля 20 років проживала у Києві. Я залежна від нікотину!!! В липні цього року мені виповниться 67 років!!! Пам'ятаю мою першу цигарку. Хоть з цього часу минуло більше 50 років.

Професор Тетяна Чернігівська одного разу на конференціі сказала важливу фразу "Мізки не решето і все, що туди потрапляє, залишається назавжди". От і в мене назавжди залишилась ситуація першого досвіду мого вживання нікотину. Подруги, які мали досвід в палінні, порадили мені вдихнути дим і сказати "Мама пішла!!". Боже, яка це була дурість!!! Але непереборне бажання бути крутою, сучасною - перемогло. У мене вийшло після декількох спроб. Правду кажучи, не пам'ятаю, як часто тоді палила і зустрічалась з подругами, бо тільки в них були цигарки. З часом я припинила палити, готувалась до вступних іспитів до медуніверситету. І от я студентка! Навколо багато дівчат, які палять і моє бажання бути в тренді перемогло. Моя бабуся давала мені 10 рублів на харчування і я дозволяла собі витрачати невелику суму на цигарки. На той час це було 30 коп. за пачку "Орбіти".


Роки йшли, а я продовжувала палити і мені це подобалось. Були періоди,  коли я покидала (вагітність, декретні відпустки, хворобливий стан), моя хвороба брала паузи, але завжди чекала, коли я її покличу. Така гра продовжувалась до лютого цього (2023) року. Мій син на початку лютого написав, що є група нікотинозалежних, він в цій спільноті, бо хоче покинути палити. Я подумала, ось прийшов кінець моїй грі з нікотином! А може це мої надії і ілюзії! Я почала відвідувати зібрання, слухати і переймати досвід людей, що живуть в чистоті. Багато було супротиву, моя голова розказувала, як мій брат покинув палити без всяких груп і навіщо мені витрачати час . На підсвідомому рівні була думка: "Спроба грошей не коштує".


Через деякий час мені запропонували служіння - вести зібрання. Я дуже переживала і водночас тішилась. Молилась і просила ВС допомоги. У мене з'явилась досвідчениий наставник, я почала проходити 12 кроків. Нелегко було визнавати свої дефекти характеру, які протягом всього життя жили зі мною в тандемі!! І тільки шалена мотивація (Жага до Життя) змогла подолати ці сходи, які ведуть у підземелля. Програма 12 кроків має чудові, магічні інструменти і власне вони стали моєю швидкою допомогою в одужанні. Дякуючи їм я не палю четвертий місяць. Починаю маленькими кроками рухатись до верху, але навіть якщо я підверну ногу (отримаю досвід) подякую і піду далі!!! Дякую, що приділили свій час і дочитали до кінця, бо в кінці хочу Вас обійняти, подякувати, що Ви є і сказати  Я З ВАМИ!!!!!!


Люба, Анонімні Нікотинозалежні, Львів

17 переглядів0 коментарів

Comments


bottom of page