1 крок Анонімних Нікотинозалежних з "червоної" Книги, с.75 - 76
Ми визнали, що були безсилі перед нікотином — наші життя стали некерованими.
Перший Крок не був інтелектуальною вправою. Ми відчували його в наших тілах, в наших серцях, в наших душах. Змиритися з тим, що ми підсіли на наркотики, було важко. Проте ми вперше в житті захотіли відмовитися від будь-якої ідеї контролю над вживанням нікотину. Ми реалістично поглянули на владу нікотину над нами і побачили, що його контроль є абсолютним.
Було дуже важко визнати те, що ми безсилі перед нікотином. Ми курили і любили курити з багатьох причин: куріння робило нас витонченими, покращувало самопочуття, зменшувало стрес, допомагало нам зосередитися, мало заспокійливу дію тощо. Але з тих чи інших причин нікотин з часом перестав діяти: страхи за здоров’я, почуття ненависті до себе, провини, тиск друзів перевищили уявні «вигоди». Життя курця стало нестерпним. Ми почали думати, щоб зупинитись.
Ми відчайдушно намагалися змінити наше вживання нікотину: не вживали його на роботі, у спальні чи перед дітьми, курили, сидячи лише в певному кріслі, або лише на вулиці. Ми змінювали марки, використовували мундштуки, які зменшують кількість смол, курили лише «натуральні сигарети», курили лише в певний час дня, з певними людьми, на спеціальних заходах. Також ми консультувалися з фахівцями, зверталися за допомогою до лікарів, гіпнотерапевтів, психіатрів, акупунктуристів, книг із самодопомоги та незліченних програм відмови від куріння. Іноді ми могли кинути, але не могли залишатися в чистоті надовго. Нічого не спрацювало.
Глибоко деморалізовані, ми звернулися до Анонімних Нікотинозалежних, як ще одного можливого рішення. Ми здивувались, коли зустріли людей, які не вживають нікотин, бо визнали, що не могли зупинитися. Вони визнали повну відсутність контролю над нікотином і нам запропонували, запросивши приєднатися до них і зробити те ж саме. Це дійсно була група підтримки, і не випадково усюди в програмі використовується займенник, оскільки одужання від нікотинової залежності — це подорож, в яку людина вирушає не на самоті.
Ми зрозуміли, що насправді ми — наркомани, які вживають нікотин з тієї ж причини, з якої п’ють алкоголіки, — бо не в змозі зупинитися. Залишені на одинці із залежністю, ми б і далі продовжували курити, руйнуючи наші тіла, пригнічуючи свої почуття та відштовхуючи наші сім’ї, коханих і друзів.
Звернення за допомогою до Анонімних Нікотинозалежних означало визнання того, що ми самі не можемо вирішити нашу проблему з нікотином. Після незліченних спроб контролювати нашу «звичку», було майже полегшенням здатися та звернутися за допомогою. Ми дізналися про те, як змінити ситуацію і визнати своє безсилля. Ми визнали повну відсутність контролю над нікотином.
Ми зрозуміли, що вживання нікотину — це більше, ніж шкідлива звичка; скоріше, це було симптомом того, що наше життя стало некерованим та вийшло з-під контролю. Деструктивні аспекти нашої залежності вийшли далеко за межі очевидної шкоди, яку ми завдали своєму тілу. Чим більше ми дивилися на роль нікотину в нашому житті, тим більше усвідомлювали, наскільки він контролює нас. Нікотин визначав, коли ми робимо перерви, де ми будемо їсти, хто наші друзі, коханці та однодумці, як ми проводитимемо вільний час. Ми ніколи нікуди не ходили і нічого не робили без попередньої перевірки наших запасів. Проте ми робили все, щоб приховувати свою залежність від інших і від самих себе: ми використовували ополіскувачі для рота, освіжувачі повітря, машини для поглинання диму — і це лише деякі з них. Багато з нас навіть ховалися, коли вживали нікотин: уникали присутності друзів і близьких, або тайком викурювали сигарету в туалетній кабінці на роботі. Проте сховатися від залежності було неможливим, а сама спроба була брехнею. Наше життя було брехнею. Воно вийшли з-під контролю — стало некерованим.
Зрозуміти й пережити обидві частини Першого Кроку — що ми безсилі перед нікотином і що наше життя стало некерованим — було початком. Ми були готові зробити Другий Крок.*
*Дванадцять Кроків передруковано та адаптовано з дозволу Всесвітньої служби Анонімних Алкоголіків. Дозвіл на повторний друк та адаптацію Дванадцяти Кроків не означає, що AA пов’язані з цією програмою. АА — це програма одужання від алкоголізму, і використання Дванадцяти Кроків у зв’язку з програмами та діяльністю, які створені за зразком АА, але спрямовані на вирішення інших проблем, не означає іншого.
Першоджерело
При копіюванні або передруку обов'язкова наявність активного посилання на це джерело.
Оригінали текстів були адаптовані на українську мову членами спільноти НікА в Україні.