top of page

Третій Крок

3 крок Анонімних Нікотинозалежних з "червоної" Книги, с.79 - 81

Вирішили доручити нашу волю і наші життя турботі Бога, як ми розуміли Його.


На Першому та Другому Кроках ми визнали наше особисте безсилля, некерованість життя, потребу у вірі в Силу, могутнішу за нас, і реальність наших власних божевільних дій.


Наша залежність продовжувала боротися за своє життя. Потяг все ще опанував нами, і ми відчували неймовірну різноманітність неприємних і жахливих почуттів: гнів, лють, сором, тугу, ненависть до себе та відчай. Ми втратили свого найкращого друга. Дивлячись на власне майбутнє, в якому немає місця для вживання наркотиків, ми відчували себе самотніми.

Тепер ми підійшли до Кроку прийняття рішення. Нам потрібно було вирішити, що ми більше не керуємо своїм життям і що нам потрібна допомога. Це рішення дуже суперечить тому, чому нас навчили раніше. Скільки разів ми чули, що ми повинні застосувати силу волі, щоб позбутися шкідливої звички курити? З дитинства нас вчили покладатися лише на себе. Ми дізналися, що за нас ніхто нічого не зробить. Ми знали, що якщо хочемо, щоб все було добре, ми маєм самі про це подбати.


На жаль, вміння покладатися лише на самих себе виявилося неефективним у боротьбі з нашою залежністю від нікотину. Воно не захищало нас від куріння. Нам було надзвичайно важко попросити про допомогу. Ми плутали прийняття допомогу із залежністю та слабкістю. Ми не хотіли, щоб будь-хто вказував нам, як жити власне життя.


Поступово, на зустрічах, слухаючи інших або читаючи літературу співдружності, ми побачили, що те, що ми з гордістю вважали самовпевненістю, насправді є зарозумілістю, бунтарством, непокорою та запереченням. Ми також виявили, що ця самовпевненість не допомагала нам у житті. Усвідомивши це, ми побачили, що насправді прохання про допомогу — це акт сили, а не слабкості. Ми зрозуміли, що лише у смиренні ми дозволяємо чомусь доброму та могутньому прийти нам на допомогу. І це розуміння нам потрібно, аби прийняти рішення попросити про допомогу, яка нам реально необхідна.


Ми здалися. Через капітуляцію прийшла готовність спробувати все, в тому числі, дозволити чомусь доброму та могутньому допомогти нам. Як сказав Білл Вілсон, перший, хто написав про ці Дванадцять Кроків: «Вся наша біда полягала у зловживанні силою волі. Ми намагалися бомбардувати нею наші проблеми, а не намагатися привести її у згоду з Божим наміром щодо нас».


Нашою метою стало встановлення контакту з Вищою Силою — такою, яка б допомогла нам змінити себе та своє життя. Ми виявили, що лише установивши цей контакт, ми повністю зможемо прийняти рішення передати нашу волю і своє життя опіці нашого власного Бога. Врешті решт, ми знайшли підтримку та відкрили нове відчуття тілесного, емоційного та духовного благополуччя.


Ми виявили, що, лише відчуваючи контакт із нашою Вищою Силою, ми здатні по-справжньому зробити цей Третій Крок. Замість того, щоб цікавитись власними маленькими планами і задумами, нам було цікаво, яким стане наше життя, якщо доручимо Вищій Силі піклуватися про нас. Коли ми відчули, як ця Вища Сила наповнює нас душевним спокоєм, якого ми до цього ніколи не відчували, ми по справжньому змогли насолодитись. Ми виявили, що втратили страх перед вчорашнім, сьогоднішнім і завтрашнім днем, натомість, ми здатні успішно діяти в нашому особистому житті. Ми шукали свободи від сваволі та егоцентризму, а також мудрості визнати волю нашої Вищої Сили щодо нас. І ми досягли цього завдяки багатьом способам, і, зокрема, повторюючи наступне:


Молитва Третього Кроку:

Звільни мене від замкнутості в собі.

Допоможи мені віддатися Духові.

Спонукай мене творити хороше в цьому світі та проявляти доброту.

Допоможи мені сьогодні подолати та уникнути гніву, образи, ревнощів та будь-якого негативного мислення.

Допоможи мені допомогти тим, хто страждає.


Тримай мене напоготові та хоробрим, щоб я міг/могла зустрітися з життям і не відступати від нього, щоб не ізолювати себе від усякого болю, бо таким чином я відгороджуюся й від любові.


Звільни мене від марень й страху.

Надихай та керуй сьогодні моїми думками; нехай вони будуть відокремлені від жалю до себе, нечесності та корисних мотивів.

Покажи мені шлях витривалості, толерантності, доброти й любові.


Я молюся за всіх тих, до кого я не був добрим, і прошу, щоб їм був дарований той самий мир, якого прагну я.


Завдяки довірі до нашої Вищої Сили ми виявили, що вона піклується про нас дивовижним і простим способом. Це додало нам нової впевненості та зростаючої віри. Наша перемога над власними труднощами спонукала нас продовжувати, і ми стали прикладом для інших.


*Дванадцять Кроків передруковано та адаптовано з дозволу Всесвітньої служби Анонімних Алкоголіків. Дозвіл на повторний друк та адаптацію Дванадцяти Кроків не означає, що AA пов’язані з цією програмою. АА — це програма одужання від алкоголізму, і використання Дванадцяти Кроків у зв’язку з програмами та діяльністю, які створені за зразком АА, але спрямовані на вирішення інших проблем, не означає іншого.

 

Першоджерело

nicotine_anonymous_the_book_step_three
.pdf
Завантажити PDF • 100KB

При копіюванні або передруку обов'язкова наявність активного посилання на це джерело.

Оригінали текстів були адаптовані на українську мову членами спільноти НікА в Україні.



18 переглядів0 коментарів

Comments


bottom of page