«Боже, дай мені розум і душевний спокій прийняти те, що я не в змозі змінити, мужність змінити те, що можу, і мудрість відрізнити одне від одного»
Боже, дай мені розум і душевний спокій прийняти те, що я не можу змінити…
Як нікотинозалежні, ми не можемо нічого вдіяти з потягом до нікотину, але навіть незважаючи на те, що ми не можемо це змінити, ми можемо це прийняти. Правда в тому, що поки ми не приймемо потяг до нікотину, ми не зможемо зупинити поведінку, що повторюється.
Якщо ми вирішуємо, що не можемо прийняти потяг – ми вживаємо нікотин у тій чи іншій формі. Все справді просто. Якщо, наприклад, ви курите сигарети і ви не приймаєте тягу, то ви, без сумніву, закурите. Або, можливо, ви зробите «всього одну затяжку» або приймете «крихітну щіпку» якщо ви жуєте тютюн, щоб пережити тягу, але навіть одна затяжка або щіпка є проявом неприйняття того, що ми не можемо змінити.
Прийняття тяги не означає, що вона подобається нам або ми хочемо її відчувати. Прийняття означає, насамперед, усвідомлення, чим насправді є потяг: сильним фізичним та психологічним бажанням нікотину, але не реальною потребою в ньому. От і все.
Ми не боремося з тягою, натомість ми дивимося на неї, дозволяємо їй бути, не впадаємо в паніку і не жаліємо себе. Просто говоримо «Так, я зараз відчуваю потяг до нікотину».
Ми не намагаємося обдурити себе або зробити вигляд, що нам не хочеться курити. Це чесна програма. Ми також не намагаємося зненавидіти «звичку» (або себе) настільки, щоб кинути. Поки ми регулярно вживаємо нікотин, ми не в змозі змусити свої тіла припинити бажати нікотину, але ми можемо жити з тягою доки вона не пройде, тому ми молимося, щоб нам була дарована…
Мужність змінити те, що можу…
Що ми можемо змінити — так це нашу неготовність жити, навіть короткий час, відчуваючи потяг до нікотину. За допомогою Бога та підтримкою групи, ми можемо змінити наш старий спосіб поводження з потягом до нікотину, та діяти по-новому.
Ми знаходимо готовність жити з тягою, ми більше не використовуємо нікотин, щоб звільнитися від болю тяги.
Якщо ми запалимо сигарету, щоб полегшити потяг, це показує, що ми не прийняли те, що ми не можемо змінити, і не діємо з мужністю змінити те, що ми можемо.
Без сумніву, жити з потягом важко, але ви не самотні. За допомогою Вищої Сили ви впораєтеся. Ось про що молитва про душевний спокій. Отже, ми просимо Бога допомогти нам прийняти потяг і потім просимо Бога дати нам мужності не вдаватися до старого засобу справлятися з цим потягом — вживати нікотин — як ми завжди чинили раніше, шоб його позбутися. Таким чином, нам потрібен душевний спокій, щоб прийняти потяг, і мужність, щоб просто дати йому пройти.
І мудрість відрізнити одне від одного.
Мудрість, про яку ми тут просимо, означає усвідомлення різниці між нашим старим способом справлятися з неприємним відчуттям, викликаним тягою (наприклад, закурюванням сигарети), і новим способом поводження з тягою: прийняттям її, поки вона не пройде.
Можливо, деякий час буде дискомфортно, але тепер ми розуміємо, що тяга пройде незалежно від того, чи вживаємо ми нікотин чи ні. Сила і мужність жити з цим неприємним відчуттям, що виникає на перших етапах життя у свободі від нікотину, проходять, якщо ми просимо про це, хоч іноді і, може, не відразу.
В результаті ми знаходимо зовсім не силу волі, а Силу, що виходить від нашої Вищої Сили, від групи та нашого внутрішнього «я».
Сила, якої ми дійсно потребуємо, — це любов! Тільки за допомогою такого роду сили ми можемо стати екс-курцями і знайти нове життя, вільне від нікотинової залежності.
Причина, через яку ми не стали екс-курцями ще багато років тому полягає в тому, що ми вибирали не жити з тягою. Щоразу при тязі ми здавались і вживали нікотин. Ми продовжували сподіватися, що якимось магічним чином настане день, коли потяг зникне або ми знайдемо абсолютно безболісний спосіб припинити бути залежними. Цей день так і не настав. Кожен із нас продовжував знаходити свої улюблені приводи або відмовки, щоб продовжувати вживати нікотин, використовувати будь-які виправдання, щоб не жити з тягою. І ми продовжували рік за роком відчувати потяг і вживати, відчувати потяг і вживати.
Але зараз ми можемо це змінити. У момент, коли ми можемо прийняти це бажання — «я хочу нікотин» — і зустріти його з дарованою Богом мужністю, ми можемо сказати «Я вибираю не справлятися з цим потягом за допомогою вживання нікотину», і тоді ми стаємо екс-курцями!
Якщо ви продовжуєте вживати нікотин, навіть незважаючи на вимову цієї молитви, просто продовжуйте молитися знову і знову. А поки ви промовляєте молитву, поміркуйте про те, що це означає для вас як залежного від нікотину. Зрештою, це спрацює.
Це не допоможе якщо ви не щирі, але якщо все, що ви можете — це говорити молитву без щирої віри, значить робіть принаймні це!
Деякий час може знадобитися вам для отримання сили жити з дискомфортом, викликаним тягою, але врешті-решт ця сила прийде.
Через деякий час потяг значно зменшиться, і ми впевнені, що настане день, коли він повністю зникне.
Проте, якщо ви оступилися, наприклад, закурили цигарку, прийміть себе з повагою і наступного разу знову промовте молитву!
Пам'ятайте, насправді не стрес, не фрустрація і навіть не потяг змушують нас продовжувати вживати нікотин, а наш недолік душевного спокою та мужності, щоб упоратися з потягом.
Допомога прийде від вашої Вищої Сили, від групи та вашого власного здорового внутрішнього «я»! Хай буде з вами Бог!
Матеріали було взято із сайта https://www.nicotine-anonymous.org/
При копіюванні або передруку обов'язкова наявність активного посилання на це джерело.
Оригінали текстів були адаптовані на українську мову членами спільноти НікА в Україні.